Український столярно-меблевий форум "Майстер"

самопомiч через семенченка вiдпадаэ - вiн ватник з криму який вже мiшав в полiтицi вiд тамошнього *общества мылосердия * шеф якого отруйнiйший ватнофашист вiаючий оккупацiю криму та *кацапнеруццький мыр* . Не думаю що садовий не знаэ хто энасправдi той семенченко що пiариться на ато та через кого загинув майже весь склад батальйону донбасс...

І все таки голосує далі за олігархів і тих кого розуміє.
Тут є одна філософська істина. Начальник не візьме собі на роботу розумніших людей від себе. Народ голосує за собі подібних і ніяк не за розумніших від себе. Я ще пару десятків років тому доказував своєму батьку, що жити ми будемо краще тільки тоді, коли станемо розумнішими всі разом. Що ніякий розумний цар не з'явиться і навіть Бог тут не допоможе. Також казав про Крим та Донбас як великий тягар, який не дасть просуватися вперед. Тож відєднання цих територій я сприймаю як допомогу Бога для решти України. Можливо вони повернуться пізніше, коли ми зможемо їх потягти подібно як зараз нас тягне євросоюз.
Тож ситуація трохи покращиться, але гляньте на Київ. Вже не буду про схід та південь. Вчора були на громадському Кличко та слідом за ним Садовий. Просто важко дивитись на Кличка, коли він намагається звязати пару слів докупи. Над ним просто глузували журналісти. А коли у подібній манері вони продовжили спілкування з Садовим, то відразу самі почали виглядати невігласами. Але я вас запевняю, що є дуже мало тих, хто це помітив. Більшість не розуміє таких, як Садовий. І як би Садовий висувався на мера у Києві, а Кличко у Львові, то обидва би з тріском провалились.

журналюг не переварюю крові мені попили колись...
країну зараз врятує хіба що правий сектор - люди які не панькатимуться з кацапфашистською пятою колоною та з корумпованими пузачами зажраними , пережитками з совєт мордор епохи .

Але реалії полягають в тому, що народ цього не розуміє. Наші олігархи напару з російськими спецами по промивці звивин швидко реагують на справжніх патріотів. Вони втлумачують людям, що патріоти - це екстремісти, нацисти і навіть фашисти. І треба сказати, що це реально діє. Навіть на львівщині не голосують за патріотів!!!
Крім того є вина і на правому секторі. Свобода їм пропонувала обєднатись на виборах. Тепер для олігархів знов свято. Ті пару нових молодих хлопців для них загрози не становлять. Вони просто нічого не тямлять в темних схемах відмивання грошей.

По всій Україні лунають прокляття
І стогін, і сльози у кожнім селі!
Летять в небеса наші воїни браття!
За мир! За свободу на рідній землі!
В скорботі схилилась велика родина,
Жахливі новини щодня пізнає.
Шанує Героїв своїх Батьківщина
І почесті й славу синам віддає...
А що московіти? Ця підла вражина,
Що сп'яну придумала нову війну?
Це жах!!! Бо солдат своїх наче скотину
Закопують тихо... Так зручно Кремлю!?
Скидають у шахти?! В канави, в кар'єри?!
Загиблих ховати-тягар для Москви?!
Про жертви-мовчанка! Для правди-бар'єри!
Сліпі і німі православні церкви?!
Вам скільки ще трупів потрібно прийняти,
Щоб вийшла з запою зотліла душа?
Щоб сина згадала зомбована мати?
Щоб совість продажна на тризну прийшла?...

Ну ось новий депутат від народу.На фронті - він герой, але хто він буде в парламені я краще промовчу.

Життя покаже.Головне ,що в нього в душі насправді,і хто будуть його вчителі(радники).При бажанні навчитися можна всьому.Було б бажання і чисті цілі.

Арсеній Яценюк





25 років тому люди зруйнували Берлінський мур. Радянський Союз і його східнонімецький сателіт вибудували його, щоби тримати в покорі й неправді мільйони людей. Сьогодні правонаступниця СРСР – Росія зводить мур брехні навколо всього світу. За ним - перевернута реальність, де війна – це мир, вбивці – миротворці, а грабіж – справедливість.
Цей мур здатний принести ще дуже багато нещасть людству, але впаде так само, як Берлінський. Пам’ятаймо, що перед тим як знести Берлінський мур, люди зруйнували його в своїх головах. Люди хотіли незалежно мислити, вільно пересуватися і чинити відповідно до власної совісті. Вони перемогли свій страх, байдужість і зневіру. Саме тому чверть століття тому впав комуністичний тоталітаризм і закінчилася Холодна війна.
Я з упевненістю дивлюся в майбутнє. Ми зламали мури в своїх головах. І ті, хто вважає злам муру і розвал імперії катастрофою, прагнуть знищити нас за відмову жити в рабстві. Але свій страх ми подолали. У Європи обов’язково буде ще одне свято єдності й відданості цінностям свободи та справедливості – день вступу до Європейського Союзу України. Країни вільних і гідних людей, які зламали на шляху до сім’ї європейських народів зведені проти них мури.


25 years ago the people destroyed the Berlin Wall. The Soviet Union and its East German satellite built this wall to subdue and enslave millions. In the present time, Russia as successor to the USSR is building a wall of lies around itself. Behind this wall is a distorted reality, where war is peace, killers are peacekeepers and robbery is justice.
This wall can bring a lot of suffering to the world, but it will fall just as the Wall in Berlin did. We remember that before demolishing the Wall, the people had destroyed it in their minds. They wanted to move freely, to think freely and to act according to their conscience. They overcame their fears and indifference. It was the reason why 25 years ago the totalitarian regime fell and the Cold War was over.
I look into the future with confidence. We destroyed walls in our minds. Those who believe that destruction of the walls and of the empire was a geopolitical catastrophe, are trying to destroy us for our refusal to live in slavery. But we overcame our fears. And Europe will definitely celebrate another holiday of unity, freedom and justice - the Day of Ukraine's accession to the European Union. Accession of the nation which destroyed the walls built on their path to the European family.

А чому може навчитися людина, яка ніколи досі не вчилася. Він навіть зізнався, що його улюбленим уроком була фізкультура. Я не уявляю в яку школу він ходив і чи ходив він у школу взагалі. Наприклад в тій, де вчився я(середня школа середнього міста) я таких не бачив. Таких там бути не могло. Там ніхто б не дозволи так знущатись над обома мовами відразу.
Крім того парламент - це не місце для навчання, там платять гроші за важку державотворчу роботу. А зараз у нас взагалі держава у небезпеці. До речі через баранів, які туди постійно пролазять.

На разі там роблять гроші пишучи під себе закони
[quote="Peter"] До речі через баранів, які туди постійно пролазятьe].[/quot
Видно,що не такі вже й барани,раз зуміли так високо залізти.

Є відомий вислів Винниченка, що «там, де починається українське питання, зникає російський демократ».



Ніхто ніколи задавався питанням, а чому так?



Цікавий висновок з цього приводу я зробив після однієї розмови з хлопцем, за освітою істориком, що їхав з АТО на побивку в Київ до дружини та малої дитини. Повертаючись з лекційного туру, я підібрав його в Черкасах та відвіз до Києва.



Він мені розповів цікаву історію з одного села в Луганській області. Він ходив купувати молоко до однієї дуже старої жінки, якій було далеко за 80 років. Він ходив саме до неї навмисно, бо вона з люттю ставилась до наших військових, але гроші все ж таки для неї були не зайвими, тому продавала молоко тим, кого, насправді, щиро ненавиділа.



Сама ця бабка родом з Росії. Привезли її ще зовсім малою дитиною в це село батьки, яких туди цілеспрямовано переселила радянська влада. Переселяла в село, де під час Голодомору загинуло від голоду більше 90 відсотків селян. Селили росіян саме в ті хати, де жили та вмирали від голоду українські селяни цілими сім’ями. І ця стара жінка люто ненавиділа все українське, бо розуміла, що колись її батькам, віддали те, що належало українцям. Зробили, як мародери. Привласнили у вбитих ними ж.



Тому у цієї старої жінки виникала така підсвідома ненависть до тих, хто може вважатись нащадками загиблих українських селян. Це ненависть, що базується на страху викриття скоєного колись злочину.



Теж саме ми спостерігаємо на рівні підсвідомості у переважної більшості росіян. Вони розуміють, що їхніми прапрадідами колись в українців була вкрадена історія, назва народу – все, що є основою нації. А тому така ненависть до всього українського, заперечення українських традицій, мови, культурної спадщини.



Бо якщо визнати, що все це вкрадено, тоді стане зрозумілим, більшість з того, що росіяни оголошують «исконно русским», їм не належить. Це вони колись лише захопили з надзвичайною підступністю та жорстокістю у тих чи інших народів. Це ненависть лиходіїв, які бояться, що колись прийдуть та назвуть злочин – злочином, а вкрадене – вкраденим.



Недарма так часто можна почути від цілком інтелігентних росіян емоційну думку, що питання взагалі не в Україні та не в українцях, яких вони ніколи на підсвідомому рівні не визнавали окремою нацією. Питання зараз в самій Росії. Визнавши Україну та українців, доведеться визнавати, що саме вони є нащадками тих, хто жили в Київській Русі – Україні. А тоді вся концепція «руського світу» розвалюється в прах. Що нічого справді свого в них немає. Все було в когось з розбоєм забрано.



Тому зараз дійсно вирішується доля Російської імперії. Якщо українці збережуть свою державність, тоді остаточний розпад цієї тюрми народів, це лише питання часу. Причому, впевнений, що йдеться, навіть, не про десятиліття. Це питання лічених років.

Віталій Портников

В українців поки що багато чого не має. А Батьківщина - є.

У своєму інтерв'ю Німецькому телебаченню президент Росії Володимир Путін заявив, що для майбутнього України не вистачає одного - почуття Батьківщини.

"Не вистачає, мені здається, розуміння того, що щоб бути успішними, стабільними, процвітаючими, потрібно, щоб усі люди, які на цій території проживають, якою б мовою вони не говорили (угорською, російською, українською або польською), відчували, що ця територія - їхня Батьківщина "- стверджує Путін.

Кремлівський фюрер помиляється. В українців - якою б мовою вони не говорили - багато чого не вистачає. Немає поки що успішної економіки. Немає стабільної банківської системи. Немає сильної армії, яка могла б відправити за Можай знахабнілих агресорів з сусідньої країни і збройних ними до зубів бандитів. А от відчуття Батьківщини є. І Майдан, якого Путін боїться як вогню, якраз це довів. А потім новим доказом стала реакція українського суспільства на окупацію Криму і війну на Донбасі. Питання Батьківщини для переважної більшості українців вирішене раз і назавжди. Вони точно зрозуміли, що їхня Батьківщина - не Радянський Союз, не кримінальна імперія кремлівських пройдисвітів, а Україна. Багато, до речі, зрозуміли це завдяки зусиллям Володимира Путіна і його камарильї. Зрозуміли, коли побачили убитих за наказом путінських маріонеток на Майдані. Зрозуміли, коли російський вбивця вбив українського солдата в Криму. Зрозуміли, коли збройне до зубів зло прийшло на Донбас.

Так що у нас є Батьківщина, пан Путін. А ось у Вас, старіючого, яку зв'язку з реальністю, цинічного і готового на будь-які злочини невдахи, її немає. Як немає і у тих, хто Вас підтримує. Ваша Батьківщина - КДБ, кооператив "Озеро" хороми в розкішних резиденціях, словом, що завгодно, тільки не Росія. Батьківщина ваших соратників - корпорації, нафтові родовища, газові свердловини, металургійні заводи, тільки не Росія. Батьківщина ваших прихильників - подачки з панського столу, пенсії да бюджетні зарплати да номера в турецьких чи єгипетських готелях - тільки не Росія. І кожен з вас, які не мають Батьківщини, готовий позбавити нас власної країни за пайку - просто у президента миска баланди більше і густіше, ніж у найманця в Донецьку. Ваша Батьківщина - велика в'язниця. Наша Батьківщина - велика країна. І для того, щоб ця країна стала успішною, нам потрібна не федералізація, про яку ви говорите у своєму черговому інтерв'ю на задану тему, а деоккупація.

Простіше кажучи, як і порадив вам прем'єр-міністр Канади в Брісбені, потрібно, щоб ви забралися.

Olexiy Klasztorny


ЧОМУ МОВНЕ ПИТАННЯ Є ЗАРАЗ БІЛЬШ ФУНДАМЕНТАЛЬНО-ВАЖЛИВИМ, НІЖ БУДЬ-ЯКА З «РЕФОРМ»?..

Протягом чверть-століття кожна чергова влада та підконтрольні їй ЗМІ настійливо навіюють українцям, що «головним є розвиток економіки», а «буде хліб – буде й пісня». Наслідком цього багаторічного культивування «ковбасного віровизнання» неминуче стало катастрофічне відставання країни практично від всіх її сусідів В УСЬОМУ - і в економічному розвитку не в останню чергу.

Через тезу про «пріоритет економіки» громадянам держави нав’язується оцінка самих себе і оточуючих як «бидла», для котрого найважливішим з усього є шлунок. Чи можна собі уявити, щоб «унтерменші», котрі з такою самооцінкою погодились, успішно збудували будь-що, не кажучи вже про квітнучу країну?..

Питання мови абсолютно дорівнює, насправді, питанню гідности нації, як такої, та її вартости для її членів. Якщо гідність втрачено і нація не є вартістю, то податки на утримання держави не платитиме ніхто, як це, власне, і відбувається вже сьогодні. Бо податки, скажу вам як дипломований фахівець із фінансового права, це щось таке, що людина сплачує В ПРИНЦИПІ ДОБРОВІЛЬНО.

Якщо податки переважно платяться не добровільно, а під страхом «маски-шов» і тюрми, то за фіговим листком юридичної форми «податку» ми маємо справу з банальним рекетом. Соціяльні наслідки цього страшні, бо зібрані в такий спосіб гроші НЕМИНУЧЕ витрачаються корумповано: адже суспільний контроль за витрачанням публічних, нібито, коштів відсутній і встановлений бути НЕ МОЖЕ. Жертва рекету навряд чи питає рекетира, куди саме він діває забране в неї, чи не так?..

В свою чергу, власна гідність ніяк не може розвинутися в людини, котра носить на собі тавро «другосортности» кожну мить. Якщо, наприклад, ти живеш на чиємусь утриманні і ходиш в чужих штанях та їси борщ, налитий тобі в тарілку лише з чиєїсь ласки, то «гідність» є люксусом, на який ти просто не можеш собі дозволити. ЯК ЖЕ МОЖЕ МАТИ ЯКУСЬ «ВЛАСНУ ГІДНІСТЬ» ОСОБА, КОТРА ВІДКИНУЛА СВОЮ ВЛАСНУ МОВУ, ЗАМІНИВШИ ЇЇ ЧУЖОЮ?!

Коли ми, нібито, всі будували «єдіную общность – Совєтскій Народ» (те саме, що тепер називається «Русскім Міром»), з московською мовою все було ясно: це «язык міжнаціонального общєнія» всередині цієї «спільноти». І ми, як лояльно-вірнопіддані її члени, цим «языком» послуговуємось. А «кто ніхатіт – на Колиму!», або – в Мордовію. Але ж тепер ми, нібито, цю «общность» уже не «стрім»… Чи все-таки – «строім»?!.

Бо ЯКЩО ми українці, то чому «наша» мова – московська? У нас нема своєї?! Чи вона ЧИМОСЬ ГІРША?!! Якщо «гірша» (як це «за цара» говорилось відкрито, а потім від моменту створення СССР і ДОСІ «навіюється натяками»), то «куди ви з Русміра?» Якщо «вєлікая русская культура» - це «наша» культура, то ми усі – «русскіє», чи не так?..

Що таке тоді ВЛАСНЕ НАША, суто українська культура? Шевченко там з Франком та инші «гречаники»? Якась «місцева екзотика» чи «кольорит», що має другорядне значення відносно «головної» мови та культури, якою ми послуговуємось переважно? В чому ОСНОВА «незалежної України», «російськомовними патріотами», котрої нас закликають бути Порошенко, Турчинов, Яценюк, Авакян та инші «бірюкови-мочанови»?!. ЗА ЩО тоді мають вмирати наші діти в війні з «такімі же точно русскоязычнимі» у степах Донбасу? За свободу імпорту пармезану, який більшість з нас зі своїми зарплатами ніколи не купує й не їсть?!.

І, в решті-решт, ЯК МОЖЕ РАНО ЧИ ПІЗНО НЕ СТАТИ ВІДКРИТИМ ЗРАДНИКОМ ЦІЄЇ КРАЇНИ ТОЙ, ХТО КАЖЕ, ЩО МОВА ВОРОГА – ЦЕ КРАЩЕ ДЛЯ НЬОГО, НІЖ ЙОГО ВЛАСНА?!.